Білі інвестиції Стіва Балмера на підтримку раннього розвитку дітей у Вашингтоні

Майбутнє Вашингтону – це якісна освіта з раннього віку. Стів Балмер, колишній голова Microsoft, разом із дружиною Конні, оголосили про інвестиції на суму близько 1 мільярда доларів протягом наступного десятиліття в підтримку раннього розвитку дітей, особливо тих, хто знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Цей масштабний проєкт спрямований на збільшення доступності до програм раннього розвитку в штаті.

Нова ініціатива підтримує 40-річну програму Early Childhood Education and Assistance Program (ECEAP), яка вже зараз обслуговує понад 14 000 дітей. Завдяки новому фінансуванню, програма зможе відкрити близько 10 000 додаткових місць, починаючи з 2 000 нових місць наступного року.

Цей грант – результат тісної співпраці між приватним та державним секторами. Стів Балмер, який керував Microsoft з 2000 по 2014 рік, має чистий капітал у розмірі 154,2 мільярда доларів, за даними Forbes. Це значний внесок, який дозволить покращити доступ до освіти для багатьох дітей штату.

Швидкий вимикач: Дослідження з університету Вашингтону використовують ШІ для контролю лікарських препаратів

Дослідники з Університету Вашингтону, використовуючи штучний інтелект, розробили білок, здатний швидко припинити дію інтерферону-2 – ліків, які стимулюють імунну систему при раку нирок та меланоми, але можуть викликати небезпечні токсичні реакції. Ця технологія має широкий потенціал застосування, включаючи розробку нових методів лікування різних захворювань.

Новий білок, розроблений на основі штучного інтелекту, діє як «вимикач», швидко припиняючи вплив інтерферону-2. У експериментах з використанням цього білка, досліди були проведені на людських клітинах в лабораторії. Розробка дозволяє точніше контролювати тривалість імунної відповіді, а також негайно припинити будь-яку імунну активацію після її початку. Дослідження підкреслює можливості використання інструменту для вивчення та маніпулювання клітинними процесами.

Розробка проводилася командою, що складається з науковців з Університету Вашингтону, Оснабрюкського університету, Стэнфордського університету та Орегонського інституту науки та охорони здоров’я. До наукової роботи також взяли участь Х. К. Гарсія, Ф. Праеторус і Я. Пейлер.